Сьогодні, 3 грудня, в рамках проведення Міжнародної акції «16 днів проти насильства» працівниця відділу Служба у справах дітей взяла участь у семінарі для осіб, які перебувають на обліку Білокуракинського районного центру зайнятості
Сьогодні, 3 грудня 2021 р., в рамках проведення Міжнародної акції «16 днів проти насильства», з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю, працівниця відділу Служба у справах дітей Білокуракинської селищної ради взяла участь у семінарі для осіб, які перебувають на обліку Білокуракинського районного центру зайнятості, яких проінформувала про захист прав дітей з інвалідністю, так як саме вони є найбільш вразливими і потребують уваги та захисту не лише від органів влади, а й від кожного з нас. Звичайно, Міжнародний день людей з інвалідністю не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав осіб з інвалідністю і їх участі в житті суспільства. Цей день – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов'язок перед членами громади, які потребують захисту та підтримки у цей непростий час, день підвищеної уваги до їх проблем. Люди з інвалідністю – це не просто категорія людей, це окремі життя, окремі трагедії, окремі людські надії на те, що все буде добре. Особливої уваги заслуговують діти, які, незважаючи на певні комплексні порушення стану свого здоров’я, проте з такими ж самими правами, що й інші діти, тому важливо докладати зусилля, щоб їхні права були реалізовані. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Ставлення до дітей з інвалідністю не повинно відрізнятися від ставлення до інших дітей – дуже часто їх вважають неспроможними досягти успіхів, нездатними на прояв творчих та інтелектуальних здібностей, не вартими любові та дружби. Саме тому вони стають суб’єктом для ізоляції, інколи – суб’єктом для насильства. Часто дітей з інвалідністю характеризують не за ознаками їхніх можливостей і здібностей, що призводить до заперечення їхньої гідності, індивідуальності, у більшості випадків – їхнього права на життя в суспільстві в цілому, тому органам влади та громадськості кожному з нас дуже важливо. Кожному з нас треба з розумінням ставитися до дітей та дорослих з обмеженими можливостями, їх не треба жаліти, а необхідно лише дати можливість працювати і бути корисними, допомагати їм в реалізації прав, дати відчути себе повноцінними членами суспільства, забезпечити гідними умовами життя, аби ніхто не почувався забутим чи полишеним наодинці зі своїми проблемами.
