В Цілуйкавській б\ф № 15 була проведена інформаційна година «В ніч на Івана Купала»
Івана Купала – старовинне красиве свято. На Купалу, багато трав і квітів набувають цілющої і магічної сили, а ще на це свято загадують свою долю, купаються в ранковій росі та обливаються водою, яка в цю ніч набуває чистильної сили.
Молоді дівчата плели вінки, співали купальських пісень, водили хороводи навколо Марени, стрибали через палаючий вогонь. А цілителі та знахарі в цю ніч ходили збирати трави, бо в цю годину вони, як ніколи, особливі і цілющі. В давні часи в купальську ніч на горбах горіли смоляні бочки, а на увитих квітами гойдалках гойдалися хлопці та дівчата в вінках із дубового листя. Будівлі прикрашали березовими та дубовими гілками. Двері були відкриті для всіх, бо це свято води, вогню і великого кохання. До самого світанку молодь співала і танцювала, прикрашала купальницю. А потім молоді дівчата опускають вінки в воду, і чекають, куди понесе їх течія. Якщо вінок попливе далеко, то не скоро візьмуть заміж, коли потоне вінок – не бути коханню, а як до берега приб’ється – то скоро старости до хати завітають.
Головне таїнство купальської ночі – це коли розквітає квітка папороті. Всього лише якусь мить золото-вогненна квітка блисне щасливцю, і дасть особливу силу тому, хто її зірве, бо відкриються тоді йому таємниці природи, всі багатства землі. Молоді пари вплітають свої стрічки в гілки берези і цим скріплюють своє кохання. То ж хай вогонь, як символ правди, символ життя і добра, ваші душі очищує, аж до самого рання
