Дзвони Чорнобиля… Вони дзвонять по кожному з нас
Днями біля пам’ятного знака ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбулися урочисті заходи. У них взяли участь голова райдержадміністрації С.І.Іванюченко, голова районної ради К.І.Бондаренко, голова Білокуракинської ОТГ С.І.Сірик, ліквідатори катастрофи та їх рідні, керівники, представники бюджетних установ, гості селища. Ведуча заходу Н.Д.Ланіна, зазначила, що за традицією кожного року у квітні білокуракинці збираються біля пам’ятного знака ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, щоб вшанувати пам’ять загиблих під час цієї планетарної катастрофи. До слова був запрошений голова громадської організації «Союз Чорнобиль» В.Д.Гончарук: « Чорнобиль завжди буде нашим спільним болем, символом великого людського горя. Ось уже 31 рік ми вшановуємо пам’ять ліквідаторів – героїв, які жертвуючи своїм здоров’ям та життям, захищали нас від атомного лиха. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Слова щирої вдячності та шани нашим співвітчизникам за ту безмежну мужність, героїзм і самовіддачу, якими вони виборювали безпеку людей, захищаючи їх від атомного лиха. За минулий рік ми втратили трьох ліквідаторів, це: Вірченко Людмила Іванівна, Тарасенко Володимир Іванович,Зайцев Віктор Миколайович. Вічна пам'ять про них буде жити в наших серцях. Актив громадської організації «Союз Чорнобиль» смт. Білокуракине висловлює сердечну подяку голові Просторовської сільської ради В.П.Кравченко за виділення коштів на третю меморіальну дошку; Білокуракинській ОТГ за надання матеріальної допомоги тяжко хворим ліквідаторам; райдержадміністрації за постійну підтримку в проведенні заходів приурочених Чорнобилькій трагедії; депутату Верховної Ради сьомого скликання С.В.Гончарову, а також всім не байдужим людям, які надають посильну допомогу. Дозвольте побажати всім присутнім здоров'я, сімейного благополуччя і мирного неба над головою».
Минув 31 рік, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої території.
Як крає серце біль за долю чарівного мальовничого краю - Чорнобильщини. Величезні лісові масиви вкривали землю багатокілометровою пухнастою ковдрою. Хлопці та дівчата полюбляли збирати гриби під велетенськими соснами. А яким же смачним було насичене лісовими пахощами цілюще повітря, густе, наче жива вода, що додає сил і піднімає настрій. У навколишніх селах рясніли соковитими плодами сади, весело зеленіла городина. Поверталася молодь із тривалих прогулянок втомлена, але задоволена, а з ранку наступного дня знов вирушали на зустріч із чарівною природою. Тепер Чорнобильська зона порожня, скалічена, спотворена, позбавлена людського тепла, оточена мовчазним рудим лісом. Сьогодні це одне з 179 міст і сіл, евакуйованих після найбільшої в історії людства атомної аварії. Чоловікам, жінкам і дітям – мешканцям тих місць, було сказано, що протягом наступних років повернутися до своїх домівок вони не зможуть. Важко зрозуміти, що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити. Спорожнілі будинки з розбитими вікнами вдивляються в саме серце, наче вони кричать і благають про допомогу. Скажений вітер шугає порожніми квартирами, риплять незачинені дверцята. Холодом віє пустка... Жодної живої душі, а на підвіконні залишена дитиною лялька. Вона, як згадка про щасливе минуле, як надія на добре майбутнє, як доказ страшного сьогодення.
Настоятель Свято-Тихонівського храму, благочинний Білокуракинського округу архімандрит Володимир відслужив панахиду в честь загиблих героїв Чорнобильської трагедії. У своїй промові він закликав робити все для того, щоб не допустити подібних випадків
Білокуракинці вшановують хвилиною мовчання пам’ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації чорнобильської катастрофи. Звучать гулкі удари метронома. Наша пам’ять і багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних днів 1986-го року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Дзвони Чорнобиля закликають: «Пам’ятайте!»
Учасники урочисто-траурних заходів покладають квіти до пам’ятного знака.
